Амігдалін, також відомий як вітамін В17, - це сполука, що міститься в ядрах різних фруктів, таких як абрикоси, гіркий мигдаль та персикові ями. Він вивчався на предмет його потенційного впливу на лікування раку, але його ефективність та безпека залишаються суперечливими. Амігдалін метаболізується в організмі для вивільнення ціаніду водню, який, як вважають, має цитотоксичні властивості. Деякі дослідження свідчать про те, що мигдалін може мати протиракові ефекти, вибірково орієнтуючись на ракові клітини. Однак багато інших досліджень не змогли продемонструвати його ефективність, і є обмежені науково суворі докази, що підтверджують його використання як окреме лікування раку. Варто зазначити, що використання мигдаліну як лікування раку вважається суперечливим і не підтримується медичними експертами. Він не затверджується регуляторними агенціями, такими як Управління з харчових продуктів та лікарських засобів США (FDA). Фуртермор, споживання великої кількості мигдаліну може бути токсичним і навіть летальним через вивільнення ціаніду в організмі. Через це настійно рекомендується уникати споживання продуктів, багатих мигдаліном, або використання добавок мигдаліну для саморобства раку або будь-якого іншого стану без керівництва та нагляду кваліфікованого медичного працівника.
Традиційна медицина: певні традиційні системи медицини, такі як традиційна китайська медицина, використовували мигдалін для його відомих лікарських властивостей. Він застосовувався для дихальних станів, кашель та загального тонізу для здоров'я. Однак є обмежені наукові докази, які підтверджують ці використання. Аналгезичні властивості: Амігдалін пропонується мати анальгетичні (згинальні) властивості та використовувався для управління болем у традиційній медицині. Знову ж таки, необхідні подальші дослідження для підтвердження цих тверджень. Важливо підкреслити, що використання мигдаліну як лікування раку або для будь -якого іншого стану здоров'я не рекомендується без консультацій з кваліфікованим медичним працівником. Самостійне лікування з мигдаліном може бути небезпечним через потенційне вивільнення ціаніду в організмі.